Як і завжди, торкаються слова,
Що брат звіщає Божому народу.
Я дякую, Господь, що я жива,
Спасена і що в Церкві я Христовій!
Я дякую, мій Бог, за зібрання,
За всіх братів і також за сестричок:
Тут істина, тут Ти, тут благодать.
Ми славимо Тебе і возвеличуєм!
Ти так нас полюбив, що в світ прийшов,
Залишивши престол і вічну славу.
Прийшов на смерть, на хрест за нас пішов,
Помер, воскрес, вознісся в небо славно.
Ти зараз по правиці від Отця.
У Нього просиш, щоб продовжив милість,
Щоб ще продовжив благодаті час,
Щоб ще якась людина відродилась,
Покаялась в гріхах, Тебе знайшла,
Довірила життя Святому Богу.
Спасителю, Ти - Той, Хто любить нас,
Наш добрий Бог, Ісус, предвічне Слово!
Ти- Брат, Ти - Друг, Святий і Вірний Ти!
Радіємо Тобі і славословимо.
Схиляємо серця в пошані ми,
Тобі хвалу і славу всі возносимо!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 2681 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мы смеёмся в палате(стихи об абортах) - Варвара Скобарка В прошлом году лежала в псковской городской, в гинекологии.
26-го ноября был день выписки нашей послеоперационной палаты,
мы радовались этому с утра, готовились к отъезду, хлопотали...
И вдруг... какой-то бешеный наплыв абортниц... Но, что ещё ужаснее, все врачи, натягивая резиновые фартуки, минуя обычный обход своих больных, устремились в операционную, возле дверей которой сиротливо висел листок с призывом дать жизнь своему ребёнку...
